![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
15 км? Та легко!
Це вже не вперше ми удвох з товаришем вирішили перевірити свої ніженьки та легені на профпридатність.
Першого разу ми бігали за цим маршрутом втрьох, з кожним роком ряди рідіють і козаки переводяться.
Хотіли зібрати більшу команду, але кожен придумав якусь своюгнилу відмазу, аби не бігти. Ну і хай :)
Маршрут друканули, а то ж вже давно в цих краях були, правда особливо він не змінився:
Нововолинськ — Хренів — Октавин — дачний масив «Сонячний» — Горичів —Зимно Шистів.
Перший населений пункт, що нас зустрічає традиційно — село Хренів:
Після Хренова лише горбисті поля та де-не-де ліси та посадки і цвірінькання пташечок.
(Ось у чому кайф бігати без плеєра — ти помічаєш і сприймаєш значно більше прекрасного. Раніше була ломка, а зараз норм.):
Місцями траплялися ось такі калюжки, правда я думав, що цього разу в болоті будемо по коліна, але обійшлося, були лише по ґульки :) :
Краєвиди довкола дивовижні та прекрасні.
Якби ще місцеві жителі не робили просто в полі і на окраїнах лісів величезні сміттєзвалища::
Наш маршрут трішки змінився, бо дорога, якою колись бігли банально перегорали і зараз там поле:
Село Октавин, яке сьогодні налічує аж одну хату:
Раніше тут були великі лісові посадки, тепер лише ліс пеньків, відсотків 99, що завезли ці дерева на Кроноспан, журбинка. З таким розмахом, то у цьому районі лісу за рік часу взагалі не буде:
Дачний масив «Сонячний» сигналізує, що Зимно вже близенько, запам'ятав це ще з минулого забігу:
Цього разу плани несподівано змінилися і нас товариш вирішив забрати автівкою, тому Зимнівський жіночий монастир ми побачили лише здалеку, я звісно трішки засмутився, бо дуже хотів там побувати, але наступного разу ніяких змін у плані:
Тому нашою фінішною крапкою було не село Зимне, а село Шистів:
Фініш. Релакс. Котики для мами:
P. S. Біглося легко, хоча я був налаштований на важчий забіг, навіть багнюка не змінила позитивного настрою. Час забігу склав дві години і кілька хвилин. Файно, одним словом. Треба частіше так :)
Ось так виглядає маршрутик на гуглмапс:
Першого разу ми бігали за цим маршрутом втрьох, з кожним роком ряди рідіють і козаки переводяться.
Хотіли зібрати більшу команду, але кожен придумав якусь свою
Маршрут друканули, а то ж вже давно в цих краях були, правда особливо він не змінився:
Нововолинськ — Хренів — Октавин — дачний масив «Сонячний» — Горичів —
Перший населений пункт, що нас зустрічає традиційно — село Хренів:
Після Хренова лише горбисті поля та де-не-де ліси та посадки і цвірінькання пташечок.
(Ось у чому кайф бігати без плеєра — ти помічаєш і сприймаєш значно більше прекрасного. Раніше була ломка, а зараз норм.):
Місцями траплялися ось такі калюжки, правда я думав, що цього разу в болоті будемо по коліна, але обійшлося, були лише по ґульки :) :
Краєвиди довкола дивовижні та прекрасні.
Якби ще місцеві жителі не робили просто в полі і на окраїнах лісів величезні сміттєзвалища::
Наш маршрут трішки змінився, бо дорога, якою колись бігли банально перегорали і зараз там поле:
Село Октавин, яке сьогодні налічує аж одну хату:
Раніше тут були великі лісові посадки, тепер лише ліс пеньків, відсотків 99, що завезли ці дерева на Кроноспан, журбинка. З таким розмахом, то у цьому районі лісу за рік часу взагалі не буде:
Дачний масив «Сонячний» сигналізує, що Зимно вже близенько, запам'ятав це ще з минулого забігу:
Цього разу плани несподівано змінилися і нас товариш вирішив забрати автівкою, тому Зимнівський жіночий монастир ми побачили лише здалеку, я звісно трішки засмутився, бо дуже хотів там побувати, але наступного разу ніяких змін у плані:
Тому нашою фінішною крапкою було не село Зимне, а село Шистів:
Фініш. Релакс. Котики для мами:
P. S. Біглося легко, хоча я був налаштований на важчий забіг, навіть багнюка не змінила позитивного настрою. Час забігу склав дві години і кілька хвилин. Файно, одним словом. Треба частіше так :)
Ось так виглядає маршрутик на гуглмапс: